Острозька районна рада

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Історична довідка

E-mail Печать PDF

 Історія Острозького району та визначні місця.    

Острожчина південно-східний район Рівненської області на межі Малого Полісся та лісостепу з центром в м. Острозі. Територія району переважно висотно - рівнина, змережана балками , ярами, лугами, культивованими ґрунтами, лісами, гаями. На півдні та сході особливо чарують прегарні краєвиди залісених висот, на лоні яких зринають криничні озерця, струмки, таємничі валуни, печери, улоговини. Ґрунти району в основному супіщані, зрідка чорноземні,  торф’яні , у надрах яких  залягає вагома промислова глина , крейда, вапняк, камінь, поклади залізної, мідної руди, кам’яного вугілля (Лебеді), торфу та інших копалин. Найбільшими річками є Горинь, Вілія, Збитенка. Район має історичні пам’ятки далекого минулого (городища, замчища, культові споруди, місця знаменних подій), заводи, фабрики, комбінати, агрофірми, заповідники природи, культосвітні, медичні, торговельні, побутові, комунікативні та інші осередки. 

Місто Острог вперше згадується під 1100 роком в Іпатіївському літописі. У другій половині XVI ст. Його називали “Волинськими Афінами“. З Острогом пов’язані початки вищої освіти: знаменита Острозька академія (1578 – 1636рр.) була першим вищим навчальним закладом у православному регіоні Східної Європи, початки книгодрукування та музичного мистецтва в Україні.  

 

Щодо походження назви міста існує кілька думок.  Вірогідно, що вона бере початок від давньоруського слова “острог”, яке означало “частокіл  (огорожа)  з дерев’яних колод, укріплення”.  У документах XVI ст. та в народорозмовній мові до нашого часу, місто називалося Остріг. Однак в офіційному вжитку використовується варіант “Острог”.            

 

Найдавніші сліди людської діяльності на території району відносяться до доби пізнього палеоліту (35 – 10 тис. років тому), а найбільш численна група поселень до нео-   та енеоліту  (VI – IV   тис. до нашої ери). До останнього можна віднести поселення культури лінійно – стрічкової кераміки (Острог, села Хорів, Могиляни),  лендель – болгарської культурно – історичної спільноти ( села Вільбівно, Хорів, Розваж, Межирич). Археологічні дослідження довели, що Острожчина один із найдавніших землеробських осередків  в Європі про що свідчить зображення рала на фрагменті миски середини V тис. до н.е Лендель  - болгарської культури, знайденої в с.Вільбівне. На сьогодні це найдавніше зображення рала в Європі. 

 

Велика кількість поселень належить до знаменитої трипільської цивілізації (група пам’яток в с.Хорів, поселення в Острозі, Краєві, майстерня по обробці кременю в с.Вілії). Трипільці з’явилися на Острожчині  на пізньому етапі свого розвитку  (кін.IV – поч. III тис. до н.е.) й принесли із собою розписний посуд, вироби з міді , культові та антропоморфні фігурки.

На археологічній карті району  відмічено також поселення доби бронзи  (культура шнурової кераміки, тшинецька культура) та доби гальштатту. Знаходимо на Острожчині також сліди перебування давніх германців (готів і гепідів ) – села Бродівське, Хорів ,  Могиляни,  Хмільник, (майстерня по виплавці заліза та могильник).

Ранні слов’яни представлені в районі  поселеннями празької культури Луки – Райковецької, городищем X – XI ст..ст..  в с.Монастирьок, групою курганів в с.Хорів, поселенням біля села Стадники. Вся історія Острожчини – це історія боротьби за волю та незалежність. Під стягами Федька Острозького краяни у складі об’єднаних волинських полків у 1410 році бились  з тевтонами  в знаменитій битві при Грюнвальді, боронили край від набігів ординців, разом із князем Свидригайлом відстоювали непідлеглість волинського князівства чужинцям.  Острожани брали дієву участь у селянсько – козацькому повстанні на чолі із Северином Наливайком ( 1594 – 1596 рр.) , яке охопило Брацлавщину, Волинь,  перекинулось на Київщину. Повстанці не раз захоплювали Острог, деякий час місто було центром  антифеодальної боротьби, в ньому перебували тисячі повстанців разом з побратимами Северина О. Гуменицьким , Ф. Гедройтом та його братом Даміаном Наливайком. Населення краю активно включилось у визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.  Наприкінці липня 1648 року в Острозі вибухнуло повстання міської бідноти, а в серпні сюди прибули багато чисельні селянсько – козацькі загони.  В околицях Острога діли загони Михайла Тиші, які допомогли Хмельницькому у його переможному поході під Львів і Замостя.  Під час перебування в Острозі у грудні 1648 року Б.Хмельницький видав свій універсал, в якому вимагав припинити утиски українського народу. З архівних документів ми дізнаємося , що участь у визвольній війні брали селяни Хорова, Оженина, Стадників, Плоски, Межиріча, Тесова, Михалківців, Вільбівного і т.д.   Острожани підтримали повстання селян і козаків під проводом Семена Палія (1702 – 1704 рр.) брали участь у гайдамацькому русі та Коліївщині. Істотні зрушення в розвитку району відбулися з проголошенням незалежності України. У 1994 році в Острозі відкрито вищий навчальний заклад – Острозький вищий колегіум, який у 1996 році отримав новий статус – Острозька академія. А згодом її було перейменовано у Національний університет “Острозька академія”.             

При університеті діє церква – музей в базиліці XVIII ст. Зведена в 1750-1778 рр. видатним італійським архітектором Павлом Антонієм Фонтаною для братів менших капуцинів, до 1832 р. вона фунціонувала як костел, названий іменем Святої Трійці. Після закриття костелу, споруду почали використовувати як військовий склад. Згодом храм пережив відродження у вигляді Кирило-Мефодіївської церкви та новий занепад в ХХ ст.  Керівництвом Академії було переглянуто всі можливі варіанти     відродження діючого храму та повернення приміщенню його важливих функцій. У підсумку після довгих переговорів було вирішено створити студентсько-викладацький університетський храм імені Св. князя Федора Острозького під юрисдикцією Української церкви Київського патріархату, але при цьому, щоб храм мав право ставропігії, тобто був окремим елементом в ієрархічній системі церкви і перебував під прямою владою патріарха УПЦ КП – Філарета. Храм було урочисто освячено 30 жовтня 2005 р. патріархом Філаретом під час святкування 429 років від дня заснування Острозької академії. 

Крім церкви в приміщенні університету знаходяться музеї: 

 1. Історії Острозької Академії. 

2. Історії школи імені графа Д. Блудова.

 3. Виставка колекції стародруків.                                 

На території району розташовано 54 населених пункти, функціонує 21 сільська рада. Населення району становить 31,3 тис. чол..                                                                                   

Коротко: хто є хто в районі ( історія в особах). Історія краю в XIX- на поч.  XX ст. ст. 

Пов’язана з цілою плеядою відомих  діячів української культури , літератури, медицини. Зокрема із іменем засновника Академії Наук України , академіка А.Кримського, митрополита Іларіона(І.Огієнко) відомого вченого, історика.  

У с. Вілія народився відомий письменник – гуманіст, людина незламного духу Микола Островський(1904 – 1936). 

 Тут починала свою трудову діяльність вчителькою в школі знаменита українська актриса Наталія Ужвій (1898 – 1986), побудував школу за власні кошти і займався просвітницькою діяльністю та практичною медициною академік 16 медичних академій Європи та США, засновник практичного акушерста в Росії та Україні Григорій Рейн (1854 – 1942). 

 У с. Михалківцях просвітницькою діяльністю займалися родини відомого українського письменника Дмитра Марковича( 1848 – 1920)  та громадського діяча, просвітника, композитора Сергія Козицького (1883 – 1941), а також повстанський поет, композитор,  настоятель церкви о. Христофор Блонський (1893 – 1971). 

В с. Милятині народився відомий український поет в діаспорі Олекса Стефанович (1889 – 1970).  

              

Обновлено 17.06.2011 06:55  

Сільські ради Острозького району

Посилання із сайту

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Зворотній зв'язок

Нажмите на изображение, чтобы его изменить


Источник: http://workwebsite.ru